НЕ ЗАБУДЬТЕ ПОДПИСАТЬСЯ НА ГАЗЕТУ

Прогноз погоды

  • 25Июл

    З нагоди 280-річниці явлення Охтирської ікони Божої Матері в Охтирці зібралися православні паломники з різних куточків України, щоб доторкнутися до святині Слобожанщини, взяти участь в урочистостях у Свято-Покровському Соборі та спільно помолитися біля чудодійного образу.

    Традиційно віряни здійснили хресний хід до каплиці на місці явлення Охтирського чудотворного образу Божої Матері від Покровського Собору.

    Історична довідка:

    Свято–Покровський кафедральний собор – архітектурна пам’ятка XVIII ст.  Його без перебільшення можна назвати візитною карткою нашого міста. До побудови  собору за межами фортеці, по дорозі на Полтаву, з 1730 року існувала дерев’яна церква в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці. Священником при ній був отець Даниїл (Данило Васильович Поляновський).

    Одного дня, косивши на своєму подвір’ї траву, він побачив перед собою ікону, яка випромінювала сяйво. Ікона була давньо-руського письма. На ній Матір Божа зображена «… стоящею на Голгофе съ непокрытою главой, ниспадающими на плечи волосами и со сложенными на груди руками; съ прискорбіемъ и горестію взираетъ она на крестъ и на распятаго на нёмъ свояго Божественнаго Сына».

    Явлення ікони відбулося  2 липня 1739 року.

    Отець Даниїл переніс ікону до своєї хати і до 1742 року їй молилися лише члени його родини. Згодом цю ікону перенесли до церкви, куди почало приходити багато прихожан, оскільки було помічено її цілющі властивості. Про ці властивості ікони охтирський міський Протоієрей  Семен Садовський доповів Преосвященному Бєлгородської Єпархії  Митрополиту  Антонію, який, у свою чергу, доповів про це у 1744 році в  Святійший Синод та імператриці. Указом  Єлизавети Петрівни від 26 листопада 1744 року членам Синоду наказано дослідити чудотворні цілющі властивості ікони. Розслідування було розпочато у 1745 році. Комісію по розслідуванню очолив Преосвященний Свято-Троїцької Сергієвої Лаври Архімандрит Арсеній Могилевський. Було опитано 236 очевидців чудес, явлених іконою. Про все це доповіли імператриці  Єлизаветі Петрівні, яка своїм Указом від 7 листопада 1746 року повеліла визнати Охтирську ікону Божої Матері чудотворною. Святійший Синод  Указом від 22 червня 1751 року предписав: «Святую икону, явленную въ городе Ахтырке, почитать за чудотворную, составлять описаніе новоявленныхъ ею чудесъ». Записи про чудесні зцілення людей велися з 1743 по 1774 рр. Було записано 324 чуда.

    За цим рішенням Синоду був виданий «Высочайший Указ Императрицы» про закладання кам’яної церкви на тому місці, де явилася ікона – в 40 саженях від дерев’яної церкви. (Сама дерев’яна Покровська церква, по завершенні будівництва собору, була продана за 300 рублів в с. Дорогощу Хотмизького повіту на місце згорілої за проханням Протопопа Глумова і наказом Бєлгородської Консисторії в 1771 році).

    Будівництво собору розпочалося 25 квітня 1753 року. Храм закладав Ігумен Свято-Троїцького монастиря  Іоанн Солунський, який отримав на це грамоту від Бєлгородського Єпископа Архієрея  Іосаафа: «Сего 1753 года Марта 6 дня Вамъ, Ахтырскаго Монастыря Игумену  Іоанну Солунскому,  отъ Бригадира  Фёдора Каченевскаго предложено… построить каменнымъ зданіемъ церковь во имя Покрова Пресвятыя Богородицы на томъ месте, где оная, чудотворная Икона явилась… заложить сего года Апреля  25 числа, … а по заложенію вышеписанной церкви сію нашу благословенную грамоту содержать въ Монастырскомъ архиве. Дана въ нашемъ Архі­ерейскомъ доме Апреля 16 дня 1753 года».

    Указом імператриці було предписано всі доходи Покровської церкви не відправляти в Бєлгородську Консисторію, а витрачати на будівництво нової кам’яної церкви: «… Повеливаемъ: отныне чтобъ доходы отъ подаянія въ ту церковь приходящіе на церковное украшеніе, а по совершеніи церковнаго строенія на починку оной… и при той церкви построить Богадельню для больныхъ и престрелыхъ…» Єлизавета Петрівна пожертвувала на будівництво Покровського собору своїх власних коштів 2000 рублів сріблом, про що і записала власноручно в церковній книзі, яка зберігалася в соборі. Подальше будівництво велося на пожертви прихожан і на добровільні внески.

    Проект собору розроблявся в майстерні великого російського зодчого Варфоломія Растреллі його учнями – Дудинським  Степаном Ісайовичем  та  Ухтомським  Дмитром Васильовичем.

    Коли будівництво собору було закінчено, то першим був освячений престол Покладання Чесної Ризи Пресвятої Богородиці  28 травня 1768 року. Освячував престол настоятель Свято-Троїцького монастиря  Архімандрит Веніамін, Бєлгородський Архієрей Порфирій і Охтирський Протопоп Преосвященний Порфирій обніс ікону Охтирської Божої Матері навколо храму і вніс у храм, після чого був прочитаний Акафіст і почалася Божественна Літургія.

     “Книга чудес” зцілення чудодійним образом Охтирської ікони Божої Матері.

    Перший запис про чудеса Охтирської чудотворної Ікони Божої Матері в “Книзі чудес” було зроблено 16 січня 1743 року, останній запис під номером 324 було зроблено в 1774 році, Ігнатій Клементьев в своїй книзі починає вибірково друкувати чудеса, які відбулися при іконі Охтирської Божої Матері, з номера 5, тож авторові цих рядків довелося скористатися іншими джерелами, щоб дізнатися, про що йшла мова в перших записах “Книги чудес”. Далі, шановний читачу, ви маєте змогу прочитати текст, взятий з “Книги чудес” практично без змін:

    1743-го Года. Чудо 1-е.

    Генваря 16-го дня. Самьій оный обретший Икону Священник Даніил имел у себя дочь Марію, страдающую сильною трясевицею. Он, желая испитать истину бывшаго ему во сне о воде явленія, в самое время страданія его дочери, напоил оною тою водою, которая по напоєній немедленно уснула, и после пробудившись от сна объявила отцу своєму Даніилу, что видела она во сне Пресвятую деву во одеянии прекрасном разноцветном, каковаго умом человеческим вообразить и постигнуть не можно. От тогож часа оная дочь Марія не чувствуя уже болезни, сделалась совершенно здорова.

    Чудо 2-е.

    Тогож числа. Города Ахтырки жителя Лозыки дочь имевши таковую же болезнь по употреблении таким же образом вышеупомянутой воды зделалась свободною от прежняго болезненнаго ея страданія.

    Чудо 3-є.

    Тогож числа. Житель Города Ахтырки иконописец Іоанн, которому от Священника Дані­ила поручена была Ікона для поправления, имел у себя дитя так же жестоко страдающее трясевицею. Он, имея в то время Икону в доме своем, сам омыл ея чистою водою, и оною водою болящее дитя своє напоил и лицо умыл, от чего оное дитя тогож часа зделалось совершенно здорово, и навсегда от болезни своей свободно.

    Чудо 4-е.

    Февраля 18 числа. Города Ахтырки житель мещанин Петр Соляников болел сильно очима, по промитій же целебною от Святыя іконы водою почувствовал в болезни своей облегченіе, получил первобытное здравіе и безпрепятственное зреніе.

    Чудо 5-е.

    Тогож числа. От дому Константина Григорієва, сына Чуприны, женщина Агафія, будучи вовсе слепая, пришедши к Богоматерной Іконе с провожатым, когда промыла очи свои взятою от чудотворной Іконы водою, прозрела светло.

    Чудо 51-е.

    Июня 10 числа. Города Котельвы жителька женщина Мотрона Безсмертная Страдавшая от духа нечистого длительное время, будучи при Іконе Божія Матери получила свободу от болезни своей, и здрава потом возвратилась обратно в дом свой.

    Чудо 73-е.

    Июля 11 числа. Гадяцкого полку местечка Комышной жителя Григорія Моренца жена Татіяна, имевшая нестерпимую болезнь в самом горле, принявши внутрь себя часть святой от Іконы Божія Матере воды в тоже самое время получила исцеление.

    Чудо 90-е.

    Августа 24 числа. Лейбгвардіи Измайловского полку отставной каптинармус Михаил Сидоров сын Левшин, будучи на поклоненіи пред Ахтырской Божія Матере Іконою обьявил бьівшіе с ним действие таково: был он попущеніем Божіем чрез пять лет в таком беспамятстве, что при всегдашнем страхе бегал от людей, устранялся церкви Ьожеи, и наиболее пребывал в лесах и пустых местах, но когда люди начали ему говорить о чудотворних действіях, происходимых от Ахтырской Божія Матери Іконы, и советовать отправиться ему к ней, то при самом слушаніи его о том, вдруг пришол в совершенный разум, и почувствовал совершенное исцеление, за что ныне приносит должное благодарение, по совершеніи котораго, благополучен во всем возвратился в дом свой.

     Історичні матеріали надані Охтирським краєзнавчим музеєм.

     

     

     

Оставить комментарий

Внимание: Комментарии модерируются, и это может вызвать задержку их публикации. Отправлять комментарий заново не требуется.