НЕ ЗАБУДЬТЕ ПОДПИСАТЬСЯ НА ГАЗЕТУ

Прогноз погоды

  • 18мая

    Учні з учителькою Іриною Дмитрівною Ягупою збираються готувати смачний вітамінний салат.

    Дмитрик сидів за столом, підібгавши одну ніжку під себе і старанно наклеював різнокольорові смужечки на папір – робив веселку, про яку сьогодні розповідала вчителька. А потім встав і пішов подивитися, які веселки роблять його однокласники.  Комусь підказав, що кольори на їх аплікаціях розміщені неправильно…Аліна і собі вирішила подивитися, що там за веселки у інших.

    Учителька тільки спостерігала за дітьми. Не дивлячись на такі «вільності», у класі тримався порядок.

    Від навчання до практики – один крок

    Ще донедавна такої поведінки учня не стерпів би жодний учитель. Як це: не сидить рівненько й тихенько за партою; не підняв руку, аби спитати дозволу встати; під час уроку ходить по класу! Але… Сучасна українська школа змінюється.

    Із вересня 2017 року розпочалося пілотне впровадження нового Державного стандарту загальної початкової освіти. Це лише перший етап реформи загальної середньої освіти, яка отримала назву «Нова українська школа». Перш, ніж нові підходи впровадити у масштабах країни, їх відпрацьовували у ста ретельно відібраних школах. На Сумщині у це число потрапили чотири: Краснопільська та Недригайлівська спеціалізовані загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів, Шосткинська спеціалізована школа І ступеня №13, Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 27.

    – Наша школа подала заявку на участь у проекті, бо це цікаво, та й наші вчителі досвідчені, творчі, активні, діляться своїми доробками на сторінках преси, відкриті до всього нового. Ми й до цього брали участь у різних проектах. Так, отримали техніку для школи завдяки проекту «Відкритий світ», смарт-клас – від проекту, ініційованого «Самсунгом», – розповідає директорка Сумської школи № 27 Ольга Плотницька.

    Все минуле літо вчительки Олена Миколаївна Ситник та Ірина Дмитрівна Ягупа, які мали працювати зі своїми «первачками» за новим стандартом, самі провели у навчанні. А тим часом для школи закупили одномісні парти, дидактичне обладнання; переглянули й оформлення класних кімнат.

    Новий державний стандарт передбачає інтегрований підхід до навчання і роботу в малих групах. Клас ніби перетворюється на маленьку дослідну лабораторію, де від навчання до практики – один крок. Робота у малих групах учить дітей комунікувати між собою, дотримуватися правил спілкування. Але при цьому про безлад і вседозволеність у класі не йдеться. Адже діти разом із учителем виробляють правила: «правило піднятої руки», «правило тиші», «вислови свою думку», «слухай опонента», – і дотримуються їх під час уроків.

     

    Веселка у семи аспектах

    Ірина Ягупа говорить, що вчити дітей за новим стандартом їй цікаво:

    – Маючи досвід роботи 28 років, я сама для себе відкриваю багато нового. Таке навчання наближене до життя, бо ми дійсно формуємо у дітей життєві компетентності. А крім шкільної програми, учні вчаться спілкуватися.

    Цікава структура побудови навчання. Ми з дітьми просто обожнюємо предмет «Я досліджую світ». Це новинка в державному стандарті освіти. Предмет включає в себе сім освітніх галузей, що інтегруються між собою. Ми одне питання розглядаємо з усіх сторін. Наприклад, цього тижня у нас була тема «Веселка» і ми говорили про те, як вона виникає, які її кольори, які бувають веселки. Причому говоримо не тільки про природознавче поняття, а розглядаємо веселку з математичного боку, з мовно-літературного, технологічного, мистецького аспектів. Учимося малювати веселку, робити аплікації.

    Або була у нас тема тижня «Навіщо потрібно їсти». Ми з дітьми протягом цих днів говорили про правильне харчування; вчили, які є вітаміни; дізнавалися, як побудувати режим харчування.

    І це не просто читання книги, ми взагалі вчимося без підручників. А навчальні посібники та й багато роздаткового матеріалу вчитель виготовляє сам. Це дає можливість задовольнити освітні запити дітей. Скажімо, коли говорили про вітаміни, з?ясували, що для здорового харчування людина має вживати сім видів фруктів і овочів. Отож, зробили під час уроку фруктовий салат. Діти вчилися, з чого починати цей процес, як важливо мити руки і фрукти перед приготуванням, як їх нарізати, як змішати і з чим. Звичайно, той салат вони самі відразу і з’їли, – усміхається вчителька.

    Урок у першокласників триває 35 хвилин. Їх день починається з «ранкового кола», під час якого діти обмінюються враженнями, говорять про те, що побачили дорогою до школи. Ранкова зустріч – елемент уроку «Я досліджую світ». Далі йде обговорення певного «проблемного» питання.

    – Наприклад, коли йде тема «Світ рослин», ми говоримо, що таке рослини, які вони бувають: кущі, дерева, трав’янисті рослини… А ті, в свою чергу, бувають дикорослими і культурними. Потім обговорюємо, чи може людина прожити без рослин. Подібні теми, коли дозволяють погодні умови, розглядаємо на вулиці, – додає Ірина Ягупа.

     

    Замість оцінки – «смайлик»

    Оцінок учні не отримують, натомість за правильні відповіді дістають «смайлики». Домашніх завдань теж немає. Хіба що, коли хтось захоче здобути додаткового «смайлика», може, наприклад, віршика, який вчили у класі, вдома переписати у зошит.

    На кожну дитину ведеться портфоліо. Це тека, в якій збираються усі поробки, малюнки, записи дитини за рік. Крім того, діти ведуть щоденник своїх вражень, де малюють, наприклад, який у них настрій.

    У людини, яка ходила до «звичайної» школи, може скластися враження, що перший клас – то суцільна забавка і жодного навчання. Втім, це не так. Первачки, закінчивши навчальний рік, уміють і читати, і писати, і розв’язувати приклади та задачі. Головне ж – вони вміють вільно висловлювати свою думку, не боячись, що вона неправильна.

    На жаль, і досі існує стереотип, що школа це виключно парти, покірливо складені рученята дітей на них, піднята рука і тиша в класі. А тут діти вільні. Хай не всі це сприймають, але саме це дозволяє зробити плавний перехід від дитячого садочка до школи.

    Є певні свободи і в учителів. Вони самі можуть шукати матеріали, тексти, які вважають за доцільне подати дітям.

    У класі Ірини Ягупи навчається четверо дітей, братиків чи сестричок яких вона навчала раніше.

    – Перший клас моєї молодшої і старшої дитини – це два різних перших класи. Сьогодні моя дитина біжить в школу із задоволенням. Ми не плачемо ввечері над підручниками, над завданнями. Дитина навчається, граючись, і хоче йти до школи. Коли якось надвечір у сина піднялася температура, я сказала, що, мабуть, до школи завтра йти не доведеться. А зранку чую, дитина плаче, думала, щось болить, а дитина плаче через те, що не піде в школу! – розповідає Тетяна Іванівна, мама первачка Дмитрика.

     

    Чи будуть зміни далі?

    – Насправді реформи в освіті назріли давно. Сам час підштовхував учителів до пошуку нових форм навчання, і деякі наші вчителі вже використовували їх на своїх уроках. Нинішня реформа дала змогу робити це системно. Яка користь цього? Розумієте, дитина повинна навчитися сприймати світ цілісно, вона має розуміти, як отримані знання використовувати на практиці. Сьогодні у старшій школі діти часом не хочуть учитися, бо на них виливається дуже багато знань, але як їх використовувати в житті – розуміють одиниці. Особливо це помітно зараз, коли відбувається великий стрибок у розвитку технологій. Тож дітей важко спонукати вчитися за старою системою, – говорить директорка Ольга Плотницька.

    Новий державний стандарт тільки апробується. Вчителі, з якими довелося спілкуватися, ще не дуже розуміють, що буде далі, втім, мають упевненість, що зміни продовжуватимуться.

    Про це говорить і начальник відділу дошкільної, загальної і середньої освіти департаменту освіти і науки Сумської облдержадміністрації Світлана Бирченко:

    – З нового навчального року всі школи області перейдуть на новий стандарт початкової освіти. На прикладі пілотних шкіл ми побачили, що ця реформа життєздатна. Вона однаково подобається і вчителям, і учням, і батькам. Зрозуміло, ще відбудуться певні зміни: ми на прикладі наших пілотних шкіл побачили, що до підручників і посібників потрібно внести корективи. Зараз школи області готуються працювати по-новому. Вчителі протягом року проходять навчання. Сесії місцевих рад затверджують фінансування закладів.

    До речі, кошти для освітніх закладів надаватимуться з державної субвенції на умовах співфінансування, причому частка місцевих рад складе 20-30%.  Спочатку школи мають придбати найнеобхідніше, як то столики-трансформери замість звичних парт; організувати робоче місце вчителя; закупити мультимедійне обладнання.

    Отже, діти, які підуть до школи 2018-2019 навчального року, вчитимуться вже 12 років і – за новою програмою. Поки що рано говорити, про те, якою вона буде, але вже точно можна сказати, що діти, навчені з першого класу мислити, вільно висловлювати свою думку і всі знання застосовувати на практиці, будуть вимогливими учнями. Неминуче виникає запитання: чи всі вчителі  будуть готовими до таких учнів?

    Світлана ШОВКОПЛЯС,

    медіа-студія «Контент»

Оставить комментарий

Внимание: Комментарии модерируются, и это может вызвать задержку их публикации. Отправлять комментарий заново не требуется.